гриб кольцевик
Ще зовсім недавно гриб кольцевик або Строфарія зморшкувато-кільцева для безлічі грибників був малознайомим. Але останнім часом розвиток ефективних технологій по вирощуванню кільцевиків сприяє його популяризації. Приступати до збору даних грибів краще, коли вони зовсім молоденькі, тоді вони насичені прекрасним ароматом і смаком. Відварювати краще молоді гриби, для смаження більше гожі переросли.
Зараз вирощують два види їстівних кільцевиків. Їх поділяють по масі: Gartenriese (великі), Winnetou (дрібні).
Кільцевик (Stropharia rugoso-annulata) в природі росте на трісках з деревини, землі, з'єднаної з тирсою, на засипаній землею соломі. Також прекрасно розмножується на спеціальному компості для печериць, який для більшого врожаю змішують з тирсою, соломою один до одного.
Сам гриб досить великий (діаметр капелюшка досягає 300 мм і вагу до 200 г). Як тільки гриб пробивається через лісову підстилку, за зовнішнім виглядом схожий на білий гриб. Хоча його відносять до виду пластинчастих грибів. Згодом капелюшок кільцевиків стає набагато світліше, цегляного кольору, її краю трохи зігнуті донизу. Пластинки також змінюють колір від білих до яскраво-фіолетових.
Ніжка у кільцевиків рівна, поступово потовщується до основи. Край капелюшки небагато вигнутий з товстим мембранним покривалом. Після дозрівання гриба так зване покривало рветься і залишається на ніжці у вигляді колечка і на капелюшку у вигляді лусочок.
За смаковими якостями кольцевик порівнюють з благородними грибами з особливим присмаком. При варінні капелюшки набувають трохи картопляний смак. У кулінарії цей гриб в основному використовують для закусок і супів. Також він добре підходить для заморозки або сушіння. Його капелюшки не злипалися і не кришаться. При засушуванні для зручного зберігання капелюшок найкраще розрізати на чотири частини.
Вирощування кільцевиків на грядках
У весняний та осінній період ділянку для кільцевиків повинен добре висвітлюватися, а влітку гриб вимагає захисту від прямих променів сонця. Тінь і необхідну вологість допоможуть створити широке листя гарбуза, яку можна висадити на одній грядці.
Відмінний урожай виходить на трісках листяних порід дерев. Свіжа тріска досить волога, її не потрібно додатково обробляти. Також як добавку (не більше 50 відсотків) часто використовують тріски хвойних порід і дуба, соснові голки і ялина. Грядку формують по висоті в 30-40 см, ширина повинна складати 140 см і заливають водою. В тріску додають субстратної міцелій (1 кг на 1 м. Кв.) Грядок. Його занурюють на глибину до 5 см розміром з волоський горіх. Зверху вийшла суміші насипають звичайнісінькою землі з саду або городу. У посушливий період верхній шар щодня зрошують.
Також в якості субстрату застосовують солому, яка залишається після косовиці пшениці. Але спочатку її замочують під гнітом. Потім ставлять в тінистих місцях за принципом низеньких грядок (товщина 20-30 см і ширина 100-140 см). На 1 м.кв. ділянки потрібно до 30 кг висушеної соломи. Після в солому додають субстратної міцелій (1 кг / м.кв.).
У період з травня по червень за півмісяця субстрат обростає, і формуються довгі тяжі (різоморфи).
Через 8-9 тижнів з'являються сім'ї міцелію кільцевиків, а ще через 3 місяці в субстраті формується суцільний шар грибниці. Після того як вночі температура повітря падає, починається поява плодів. Для кільцевиків ідеальною температурою в середині грядки вважається +20 +25 С. Повний заселення субстрату займає близько 4-6 тижнів. Зачатки грибів формуються на соломі через 2-4 тижні, на трісці - 4-8 тижнів.
Гриби формуються в області контакту соломи з землею. Різоморфи кільцевиків можуть тягнутися далеко за межі грядки приблизно на пару десятків метрів і вже там продовжувати формувати тіла плода. Зазвичай збирають 3-4 врожаю через 2 тижні після попереднього. Гриб досить крихкий при частому перекладанні пошкоджується.
Субстрат для вирощування кільцевиків
Для розмноження грибів завжди використовували субстратної міцелій. Цей процес називається инокуляцией. Для літнього опенька, гливи і багатьох інших деревних грибів використовувався субстратної міцелій на основі тирси з деревини. Дерев'яні циліндричні дюбелі, заражені деревними грибами, використовувалися для вирощування грибів на пнях.
Даний субстрат містить тільки грибницю для вегетативного розмноження гриба. Тому він довго зберігається, при цьому не втрачає своєї якості і його можна додавати в нестерильний субстрат.
Поступово фірми, які виробляли міцелій, стали використовувати зерно, як основу для грибниці. Такий міцелій називається зерновим. Його роблять використовуючи тільки стерильне зерні, що дозволяє забезпечити максимально стабільний урожай.
У зв'язку з цим виникає питання про те, як можна на міцелій з зерна висаджувати гриб-кольцевик в звичайний нестерильний ділянку землі. Все не так однозначно ка хотілося б, адже при такому способі посіву, існує ймовірність, що цвіль або шкідливі мікроорганізми не дадуть можливості розвиватися спорах грибів, і як результат кольцевик втрачає здатність розвиватися далі. Тому для того, щоб результат не змусив себе чекати, для початку потрібно підготувати чистий міцелій на зерні в мішок або пакет з субстратом на основі тріски з деревини. Також потрібно почекати початку розвитку самої грибниці і вже через якийсь час застосовувати отриманий субстрат для висадки грибного ділянки.
Подрібнювач для деревини
Найбільш ефективним є вирощування грибів на грядках або на сипучому субстраті в пластикових мішках. Зростанню грибів сприяє субстрат збагачене киснем, зволоженим, досить рихлим і живильним. Найбільш підходящим вважається субстрат зі свіжих перемелених гілок.
Для самостійного виготовлення субстрату для вирощування кільцевиків потрібно купити подрібнювач. Саме в гілках дерев і кущів зосереджена найбільша кількість речовин, потрібних для освіти міцелію грибів.
Підійде практично будь-який подрібнювач з ножами для саду. Для переробки підходять тільки свіжі гілки. Тільки за таких умов вийде тріска правильного розміру, а подрібнювач прослужить досить тривалий час. Подрібнювачі з шестернями не дуже підходять для даної задачі, так як вони виробляють субстрат незбагаченого киснем. Для виробництва щеп можна використовувати молоді берізки, т.зв. самосів на сільськогосподарських полях. Таким чином, зберігаємо ліс і допомагаємо позбутися бур'яну на полях.
Ще прекрасним варіантом стане укорінення декількох десятків ламкою або білої верби, яка часто росте на узбіччі доріг, уздовж річок. Її гілки за сезон виростають товщиною до п'яти сантиметрів. Почекавши всього лише 5 років, ваш запас субстрату стане невичерпним. Також добре підходять все листування види дерев і чагарників з довгими прямими гілками (ліщина, осика і багато інших).
Через те, що старі засохлі дерева найчастіше схильні до зараження цвіллю, різними бактеріями, вони категорично не підходять для виробництва субстрату. При перемелюванні сухих, забруднених гілок ножі швидко псуються.
Для тривалого зберігання субстрат слід сушити під навісом, а прямо перед використанням ретельно зволожити. Суху тріску потрібно залити водою приблизно на півгодини, після воду злити і цілу добу просушити її безпосередньо на грядці.