Водопостачання приватного будинку зі свердловини. Буріння свердловини своїми руками
- Пристрій системи водопостачання: піщана свердловина
- Пристрій системи водопостачання: артезіанська свердловина
Водопостачання приватного будинку зі свердловини дозволяє добути воду більш якісну і чисту, ніж з колодязя, з невеликою частиною верховодки. Також ця система буде постійно забезпечувати великий запас води.
Місце для свердловини вибирають, грунтуючись на ті ж параметри, що і при виборі місця під колодязь. Шахту бурити можна недалеко від будинку. Вартість робіт різниться в залежності від типу свердловини і від того, яким способом буде проводитися буріння. Розрізняють свердловини «на пісок» (піщані) і «на вапняк», або артезіанські (рис.1). Вони відрізняються глибиною і типом водоносного горизонту.
Рис.1.типи свердловин
Пристрій системи водопостачання: піщана свердловина
Облаштування піщаної свердловини є найпростішим і зручному способом забезпечити водопостачання в будинку. Буріння свердловини своїми руками можна виконати швидко і без особливих грошових і трудових витрат. Як вже говорилося вище, вода зі свердловини набагато якісніше, ніж з колодязя , Особливо якщо використовуються фільтри. Але не варто забувати про те, що і така вода може бути досить забруднена. У цих свердловин є недоліки. По-перше, якщо їх тривалий термін не використовувати, то вони можуть замулитися. По-друге, при досить посушливого літа, рівень води найімовірніше знизиться. Термін експлуатації піщаних свердловин не перевищує 10-ти років.
Коли бурять піщану свердловину, то зачіпаються верхні водоносні шари піщаного пласта. Розташовується він за широким пластом суглинку, що фільтрує грунтові води. Така свердловина може бути глибиною до 30-50 м. Однак варто пам'ятати, що в різних областях розташування шару води може змінюватися. Нерідко при монтажі подібної свердловини вдається вийти на підземну річку і це можна вважати везінням, оскільки і труби, і фільтри не буде забивати пісок. А все через те, що шар, на якому розташовується річка (15-17 м), містить переважно гальку. Така свердловина профункціонірует 15-20 років, тоді як стандартна зберігає свою працездатність не більше 7-ми років (рис. 2).
Мал.2. Пристрій піщаної свердловиниПіщану свердловину можна виконати своїми руками. Це нескладно, економить бюджет і дає можливість знайти водоносний шар, на відміну від машинного буріння, так як воно виробляється на задану глибину.
Спочатку готується потрібна площадка. Для виконання робіт знадобляться тринога, підйомник і бурова колонка з буром.
Вибирається потрібна точка для свердловини і над нею ставлять триногу. Потім починають буріння і одночасно виймають землю. Коли бурять перші 1,5 м, то застосовують штирьовий бур. З його допомогою вибирають верхній шар грунту. Коли ця робота буде закінчена, в пробоїну вставляють обсадних труб з зубцями, і бурять до потрапляння в відповідний шар води. Щоб знайти найбільш чистий шар, слід не зупинятися на перших шарах і йти далі. Коли потрібний шар знаходять, то всередину обсадної труби поміщають оцинковану водопровідну трубу, з фільтром на кінці.
Порада: Місця стиків деталей необхідно добре промазати герметиком. Потім з'єднати разом кінці труб за допомогою муфт. Після виконаних маніпуляцій обсадних труб можна буде вийняти.
Для свердловини необхідний утеплений колодязь. Це така невелика "приміщення" і знаходиться воно під землею на глибині 1 метр. Все це необхідно для того, щоб була можливість проводити ремонтні роботи свердловини і щоб вона не піддавалася низьких температур взимку. Утеплювати колодязь краще з використанням пінополістирольної плити (пінопласту) з товщиною більше 10 см. Це не дозволить замерзнути воді в колодязі взимку. Щоб цього не сталося, уздовж труби укладають спеціальний гріючий кабель. Труба, що знаходиться в колодязі, повинна знаходитися на висоті не менше 40 см від підлоги. У колодязі бажано зробити люк або двері. Взимку їх теж слід утеплити. Трубопровід теж необхідно утеплювати. Для цих цілей підійде м'яка вата. Також колодязь буде забезпечений і природним утепленням, якщо буде перебувати на достатній глибині.
У болотистих регіонах є свої нюанси. В такому випадку колодязь споруджується над землею у вигляді невеликої настройки. Така конструкція дає можливість обслуговування свердловини системи. Сторони приміщення і глибина роблять близько 1 м. Робити приміщення вище (до 2 м) коштує в тому випадку, якщо в ньому буде встановлена бічні двері замість люка. Приміщення бажано утеплити з усіх боків пінопластом товщиною 10 см. Опалювати таке приміщення немає сенсу, краще поруч з трубою прокласти кабель, що гріє.
Щоб під час затоплення вода не потрапила в свердловину, скважинную трубу встановлюють на 40 см вище підлоги в будівництві. Навколо колодязя обов'язково заливають стяжку з бетону, але її можна зробити і з шлакоблоку або цегли.
Як варіант, свердловину можна облаштувати за допомогою свердловинного кесона і установкою в нього насоса. Цей варіант хороший в тому випадку, коли свердловина розташована в значній відстані від будинку.
Після установки кесона, в свердловину опускають трубу вниз на 2,5 м. Діаметр цієї труби повинен перевищувати в 2 рази діаметр кесона. Наступним кроком буде створення на дні бетонної подушки завтовшки 18-20 см. Вона призначена для утримування ваги кесона. А після його монтують в шахту. Величина виступу труби над підлогою кесона складає 50 см. Поруч з виходом труби викопують траншею, глибиною близько 2 м, яка буде вести до будинку. Згодом туди закопують трубу водогону (рис. 3).
Мал.3. Схема монтажу кесона
В кесоні спочатку монтують насос. Після цього його підключають до свердловини трубі. Тут же монтують гідроакумулятор. У нього насосом буде набиратися вода. Коли гідроакумулятор встановлюють в нежитлове приміщення, то в ньому ж ставляться блок управління насосною станцією. Туди ж встановлюються і фільтри (рис. 4).
Мал.4. Підключення насоса до гідроакумулятори і блоку управління
Надалі кесон по периметру бетонують. Шар бетону краще робити товщиною 35-40 см. Після висихання розчину, що залишився місце засипають сумішшю цементу і піску, залишаючи до поверхні 50 см. А зверху вже засипають грунт. Завдяки цьому кесон надійно захищений від низьких зимових температур.
Пристрій системи водопостачання: артезіанська свердловина
На сьогодні найкращою і надійної подачею води в будинок вважається водопостачання з артезіанської свердловини . Водоносний пласт такої свердловини залягає глибше 130 м, перебуваючи в водоносному вапняку (рис. 5). Але це і найдорожчий варіант. Через те, що артезіанські свердловини мають велику глибину, вони мають відмінну якість води і довше служать. Термін її експлуатації може наближатися до 50 років. Недоліком можна назвати отримання на таку свердловину ліцензії.
Мал.5. Пристрій артезіанської свердловини
До переваг такої свердловини відносять чудову якість і необмежений запас води (мінімум 1500 л). А завдяки високому природному тиску отримувати воду можна без спеціальних приладів. До того ж, можна по мінімуму використовувати фільтри, адже грунтові води туди не потрапляють.
Щоб свердловина не засмічується, на неї надягають свердловинний оголовок. А ще це допомагає надійно зафіксувати положення троса і труб. Трос буде потрібно для розміщення насоса на необхідну глибину. Його краще використовувати з нержавіючої сталі товщиною від 4 мм або сталевий ізольований. Закріплювачі для нього теж слід брати з нержавіючої сталі.
Запобігти зворотний рух перекачаною води допоможе спеціальний клапан. Деякі насоси свердловин вже його мають (рис. 6).
Мал.6. Схема пристрою насоса в свердловині
Насос в свердловині слід прикріплювати до зворотного клапана. Потім захоплюють трубу ПНД 32 і трос з використанням спеціальних фіксаторів для троса. До свердловини трубі нижнім краєм кріпляться оголовок і ущільнювальна гумка. Потім можна приступати до приміщення насоса в шахту. Опускати його слід повільно. І одночасно необхідно кріпити електрокабель до труби з інтервалом в 1,5 м за допомогою пластикових хомутів. Кабель в процесі розтягування здатний порватися, тому кріпити його потрібно з запасом.
Насос поміщають на дно до упору. Після цього його піднімають вгору на 1,5-2 м і фіксують. Його можна опустити неглибоко в тому випадку, якщо висота водяного стовпа в свердловині близько 20 м. Насос не залишають прямо на дні, щоб він не замулювався. Щоб насос не прийшов в непридатність, ним слід регулярно користуватися. Вихід з ладу може наступити як при морозах, так і при попаданні в насос піску, мулу або глини. Встановивши насос, трубу виводять наверх, відрізають надлишок і пропускають її в оголовок. Потім прикріплюють і фіксують трос.
Далі трубопровід підводять до будинку так, як описувалося вище. Для отримання найкращого результату встановлюють металопластикових труб. І після приступають до монтажу автоматичної системи подачі води.
Поділитися: