Росте в САДУ Ланкастерського ОРЕХ
Наука і життя // Ілюстрації
Так виглядають горіхи серцеподібні.
Плоди горіха сірого.
Ланкастерский горіх. Щоб ядро було цілим, горіх тримають за «носик» і б'ють по ребру.
Проростки ланкастерського горіха.
Плоди ланкастерського горіха у віці двох-трьох тижнів.
Горіх ланкастерский в період цвітіння: вгорі - довгі звисаючі чоловічі сережки, внизу - гілка з молодим листям і жіночими квітками.
Доросле дерево ланкастерського горіха дає щорічно не менше п'яти-шести відер великих і дуже смачних горіхів, позбавлених внутрішніх перегородок.
<
>
З'явилася нова садова культура - горіх ланкáстерскій. Доросле дерево такого горіха, єдине в Москві, росте в Ботанічному саду Московської медичної академії ім. І. М. Сеченова. Співробітники саду ось уже кілька років поширюють цю рослину серед садівників Підмосков'я. Так що у москвичів є можливість виростити горіхи смачніше волоських.
Ланкáстерскій горіх - гібрид сірого і серцеподібного горіхів.
Горіх сірий родом з Північної Америки. Зовні дерево дуже схоже на горіх маньчжурський з трохи більш дрібним листям і плодами. Воно досить світлолюбна, росте швидко, не мерзне навіть у суворі зими. Лише квітки зрідка страждають від пізніх заморозків. На жаль, дерево сильно уражається грибами, особливо трутовиками, тому воно недовговічне.
Плоди у горіха сірого мають численні вирости з гострими розгалуженим краями, всередині горіхів - перегородки, зовнішні м'які оболонки (плюски) відокремлюються насилу.
Горіх серцевидний - родом з Японії. Висота дерева в природних умовах до 15 м, в Москві досягає 9-10 м. Листя довжиною до одного метра з 11-15 листочками. Плоди невеликі - усього 3-4 см в довжину і до 3 см в ширину, серцеподібної форми, з тонким гострим «носиком», зовні гладкі і без перегородок всередині. Ці горіхи вважаються найсмачнішими з підмосковних горіхів. Жирність їх плодів вище, ніж у волоського горіха, а вміст дубильних речовин менше, тому від них не дере в горлі.
У сувору зиму 1978/79 р, коли в Москві температура опускалася до -42оС, горіх серцевидний, зростаючий в нашому ботанічному саду, вимерзнув. Відновився і заплодоносить він знову в 1992 році. Переніс без втрат зиму 2006 року з пониженням температури до -36оС і дав плоди. Перший зібраний «урожай» ми посіяли. Сходи з'явилися через рік, а ще через п'ять років в саду заплодоносить єдине що залишилося від посівів дерево. Але горішки виявилися зовсім не схожими на плоди горіха серцеподібного. Вони були набагато більшими і мали характерну поверхню плодів. Пізніше ми зуміли визначити, що виростили гібрид, відомий під назвою «горіх ланкастерский». Так, «випадково», в колекції саду з'явилася нова садова культура. Дозрілі горіхи ми роздали знайомим. Отримали їх і кілька садівничих фірм. В результаті час від часу в продажу з'являються саджанці горіха гібридного, а на осінніх спеціалізованих виставках і плоди.
Тепер кілька рекомендацій тим, хто зуміє придбати горіхи. Висівати їх треба відразу ж, оскільки вони потребують стратифікації. Схожість їх від 30 до 70%. Тому для гарантованого результату радимо садити не менше трьох плодів, причому в абсолютно чисту грунт. Майте на увазі, що горіхи, які опинилися на траві, не проростають.
Мають горіхи горизонтально. Глибокої закладення вони не люблять, досить лише злегка присипати їх землею або просто опалим листям. Ще одне попередження: зимуючі горішки - улюблені ласощі мишей, тому на зиму посадки бажано закрити, наприклад, металевою сіткою з осередками діаметром не більше 5 мм. Сходи з'являються пізно - в червні або навіть липні. Спочатку з «носика» плодів виростає швидко зростаючий вниз білий корінь, потім зелений стебло з двома листами. Сім'ядолі і самі горіхи залишаються в грунті.
Пересаджувати саджанці горіха можна лише у віці до трьох років, пересадку вони переносять погано, оскільки вже в перші роки життя корінь рослини виростає удвічі довше наземної частини. Так що, якщо ви припускаєте надалі саджанець пересаджувати, перед посівом горіха зарийте на глибині 40-60 см лист шиферу або заліза, тоді корінь упреться в цю перешкоду і буде деякий час рости горизонтально.
До шести років горіх вступає в плодоношення, в цей час висота дерева досягає 5-6 м, потім швидкість його росту дещо знижується. Плоди нового гібрида успадкували кращі якості від своїх батьків: розмір плода - від «тата», горіха сірого, а смакові якості і відсутність перегородок всередині плодів - від «мами», горіха серцеподібного. Плоди сплюснуті, з гострим довгим носиком і майже гладкими поздовжніми ребрами, плюска легко відділяється. Дерево ланкастерського горіха виростає високим, досить добре переносить обрізку, при цьому краще видаляти нижні гілки, тоді рослина підніметься вгору, майже не затінюючи навколишні посадки, а дозрілі горіхи впадуть самі.