«Оберіг» відкриють в Астані
Чемпіонат Євро-2012 в Донецькій області - це лише 64 години футболу і 300 годин культурного дозвілля. Щоб познайомити вболівальників і гостей зі звичаями і традиціями українців, майстер прикладного мистецтва з Макіївки РАИСА КОЗЛОВА виступила з ініціативою створити музей ліпних картин.
Душа в глині
Техніку, винайдену макіївської художницею, мистецтвознавці назвали барельефной (скульптурної) живописом. Виліплені з глини фігури українців у вишиванках на тлі виконаного маслом пейзажу створюють ефект діорами. Козаки і українки народжуються з донбаської блакитної глини, яку Раїсі Михайлівні безкоштовно привозить віруюча людина.
Її дід був заможним запорожцем. Після розкуркулення його дітей - чотирьох хлопчиків і стількох же дівчаток - родичі відвезли в Донбас. Серед маленьких переселенців була і майбутня мама Раїси.
30 років пропрацювала на «Донбас-Шахтострой» художницею Раїса Козлова з дитинства любила слухати народні сказання і пісні. І малювати.
На її полотнах з любов'ю виписані народні звичаї. Наприклад, картина «Куща водили по селу» присвячена Трійці. У цей день найкрасивішу в селі дівчину прикрашали квітами і травами, молоді люди ходили з нею по дворах, щоб побажати односельчанам міцного здоров'я і врожайного року. Господарі в знак подяки обдаровували молодь цукерками, печивом та пирогами.
- Коли я винесла свої роботи на вулицю, щоб сфотографувати, - згадує Раїса Михайлівна, - що проходила повз бабуся зупинилася і заплакала. Виявляється, в її будинку була така грубка. «Сiю, сiю, посiваю, дiточок Вам бажаю!» - так називається картина про перший день нового року. Вважається, що якщо першим до хати зайде чоловік і з такими словами почне посівати, то цілий рік у господарів буде удача.
«Галю, Сiрко загубівся», - повідомляє з'явився з полювання герой однойменної картини. Крім ошелешеної подружжя, його зустрічає кіт. Він плаче від сміху, бо підпилий господар причепив пса на ремінь разом з дичиною ...
Так само безпосередньо реагують на творчість Раїси Михайлівни і деякі цінителі мистецтва.
- Одного разу, - розповідає художниця, - зайшли на виставку два підпилих хлопця і стали реготати. "Ось це так! - сказав один. - Ніколи не думав, що в музеї можна щось хороше побачити ». А другий додав: «Краще б не заходили - отверезіли!» «Хочете з автором картин вас познайомлю?» - запропонувала веселим відвідувачам працівниця музею. - «А що, вона жива?» - здивувалися ті. Як з'ясувалося, вони йшли в комп'ютерний клуб, нехай не ті двері відкрили.
Картини Україні не потрібні ...
Колекція картин Козлової нині експонується в Казахстані. А все почалося з того, що в 2006 році вона з фотографіями своїх робіт гостювала там у друзів.
- Я розповіла їм по картинам про наші свята і звичаї, - згадує майстер. - А потім виліпила 15 мініатюр на казахську тему. «Подивіться, вона українка, а як добре знає наші звичаї», - такою була оцінка творчості.
Тоді ж в Астані фото картин побачив посол України Микола Селівон. Він запропонував організувати виставку її живопису до 15-річчя незалежності Казахстану.
Незабаром в Донецьк прийшло запрошення.
На виставці Раїси Козлової в Музеї сучасного мистецтва Казахстану яблуку ніде було впасти. По один бік залу були полотна, що відображають традиції та звичаї України, по іншу - Казахстану. А виставка мала назву «Народи різні - цінності одні!»
В Астані українську художницю брали так, ніби вона приїхала додому. «Ви перший художник з України, який після розпаду СРСР привіз нам таку експозицію», - говорили офіційні особи. А хранителька цінностей музею зізналася: «Скільки картин за 40 років було, а такі бачу вперше». Тим часом їй виділили в рідному Донецьку в якості фінансової допомоги лише 2000 Грн.
Коли Раїса Михайлівна повернулася до Макіївки, до неї зателефонував пан Селівон: «Ось уже місяць мені з усього світу дзвонять посли і дякують - так їм сподобалися ваші шедеври».
Майстер не змогла привезти свої роботи додому - грошей не вистачило. Олігархи виявили бажання купити всю експозицію. Вона не продала.
З тих пір її роботи були показані в різних казахських містах. А нині в Кокчетаве експозицією робіт Козлової відкрили Рік України в Казахстані. Чергова її персональна виставка відбудеться в травні. Художниця вже отримала запрошення на відкриття. У ньому сказано: «Хочемо подивитися на людину, яка створила ці картини».
Вона подарує свої казахські полотна гостинній країні, а роботи, присвячені Україні, має намір забрати на батьківщину. Але головна мрія пов'язана з рідною домівкою. Майстер хоче перетворити його в музей - з солом'яною стріхою, стінами під мазанку, з плетінням замість паркану. Стіни прикрасять ліпні картини. У дворі «поселяться» персонажі з творів Миколи Гоголя і Івана Франка.
Раїса Михайлівна сказала, що буде рада, якщо народні умільці виставлять в новому музеї свої рушники і писанки. Будинок вона готова передати на баланс держави.
Кореспондент «2000» разом з автором проекту побував в передбачуваному музеї. Він знаходиться в 10 хвилинах їзди від центру Макіївки - в селищі Осипенко, на вул. Херсонській.
- Біля входу буде стояти скульптурна група «Козацькому роду нема переводу» - дідусь і онуки, - пояснює господиня. - А на даху лелека - символ благополуччя української родини. Прилеглі до будинку шість соток при бажанні можна засіяти газонної травою і під відкритим небом балувати відвідувачів борщем з галушками.
- Над піччю розвісимо сухі трави, перчик і цибулю, а навколо розставимо стародавнє начиння, - мріє Катерина Гук, яка допомагає сусідці-художниці побілити стіни в будинку.
Обладнати майстерню господиня планує в літній кухні.
- Хочу передати свою майстерність дітям - я ж не вічна, - ділиться вона заповітним бажанням. Її чоловік - шахтар, в сім'ї двоє синів.
Немає пророка в своїй Вітчизні
Задумку Раїси Козлової фахівці відділу культури Макіївської міськради спочатку схвалили і навіть допомогли оформити все на папері - для конкурсу проектів до Євро-2012. Хотіли включити музей-майстерню «Українська колиска» в туристичний маршрут і для футбольних уболівальників. Але кошторис - приблизно 250 тис. Грн. - зупинила реалізацію практично готового проекту.
- Ні в обласну, ні в міську програми під Євро-2012 проект Козлової не ввійшов, - повідомила «2000» начальник відділу культури Макіївської міськради Вікторія Соколова.
За словами заступника начальника відділу культури Тетяни Фарисей, щоб зробити дорогу до збудованому художницею «повітряному замку», буде потрібно приблизно 7 млн. Грн.
- У міському бюджеті таких грошей немає, - підвели підсумок фахівці.
А в Казахстані в нинішньому році відкриють український центр «Оберіг». Казахи знайшли гроші на три 22-поверхові будівлі в Астані!
Свого часу картини Раїси Козлової виставлялися в галереї поруч з Донецькою облдержадміністрацією. Туди приїздила делегація з Західної України. Її представники сказали автору: «Якби у нас була така виставка, ми б з нею об'їздили всю Європу ...»
- Можна встигнути реалізувати цей проект до Євро-2012, - зізналася Тетяна Фарисей, - рік піде на оформлення пакету дозвільних документів, а будівельних робіт всього лише на 2-3 місяці. Це без дороги. Якщо знайдеться який-небудь інвестор.
Нещодавно глава Донецької облради Анатолій Близнюк закликав керівників міст регіону активніше залучати інвесторів під цікаві проекти, присвячені Євро-2012.
Редакція «2000» готова розповісти читачам про вже відбувся музеї, але грошей поки немає.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
» «Хочете з автором картин вас познайомлю?«А що, вона жива?